У В’єтнамі знову відновилася боротьба, що перервалася на пандемію — відому неформальну пам’ятку влада Ханоя намагається захистити від туристів. Йдеться про «Вулицю поїздів», де поїзди гуркотять лише кілька метрів від звичайного життя, де туристи охоче фотографуються і займають місця в кафе. Офіційна мета – безпека, нещасні випадки тут уже траплялися.
Залізниця, побудована колишніми французькими колоніальними правителями В’єтнаму в 1902 році, проходить через серце жвавих кварталів Старого кварталу Ханоя. У доковіду епоху всього за кілька років дорога перетворилася на одну з найзнакових туристичних визначних пам’яток міста. Однак влада постаралася убезпечити туристів — але тут відбулося закриття на пандемію.
І ось знову Трейн-стріт страждає від овертуризму, влада Ханоя заявляє, що випустила документ, який вимагає посилення покарань для підприємств, що працюють уздовж вулиці, а турагентствам наказують не організовувати групові тури в це місце.
Основна причина – безпека. Навіть місцеві турагенти підтверджують, що «забудькуваті туристи постійно балансують на межі катастрофи» і нещасні випадки вже траплялися. Стежити за безпекою відвідувачів, які не знають, на якій відстані стати безпечно, доводиться брати на себе власникам магазинчиків та кафе. “Іноді на них просто доводиться кричати, щоб ті зайшли всередину”, – кажуть гіди.
Як запевняє влада, за останні кілька років, коли пішохідний рух у цьому районі різко зріс, поїздам багато разів доводилося застосовувати екстрене гальмування через туристів, які підходили в небезпечній близькості, у тому числі стояли поряд із коліями і навіть сиділи на рейках. Були й нещасні випадки – так, поїзд збивав корейського туриста – на щастя, обійшлося без смерті.
На тлі зростаючих побоювань щодо нещасних випадків на переході влада наказувала закрити це місце ще 2019 року. Але як тільки В’єтнам відкрив свої кордони минулого року, відвідувачі знову натовпом повернулися на Трейн-стріт, і влада знову змушена втручатися. У тому числі вони відкликають ліцензії на ведення бізнесу у власників місцевих підприємств та намагаються перегородити барикадами найнебезпечніші ділянки вулиці.
«Ми не проміняємо безпеку людей на жодну фінансову вигоду», – заявляють місцеві чиновники. Але мешканці Трейн-стріт, багато з яких залежать від туризму як джерела засобів для існування, благають дозволити їм продовжити легальну роботу. А туристи дізнаються «таємні стежки» та збираються на відкритих ділянках «Вулиці поїздів». У результаті туризму та владі доведеться знайти якусь «золоту середину», запевняють місцеві турагенти.
