Унікальної культури та природної краси цього райського індонезійського острова під час пандемії Covid виявилося замало, щоб туристи знову повалили на Балі. Острів-курорт, який знову відкрився для іноземних туристів шість тижнів тому, пропонує відпочиваючим обов’язковий карантин і невизначеність щодо омікрон-штаму. У результаті за півтора місяці, що минуло з моменту відкриття, на білі пляжі з реклами “Баунті” майже ніхто не приїжджав.
Індонезійські ЗМІ одну за одною перераховують зворушливі історії місцевих жителів про важке життя без іноземних туристів. Наприклад, до пандемії місцевий житель на ім’я Діккі заробляв до $20 на день, продаючи прикраси з черепашок відпочиваючим на переповнених пляжах південно-західного узбережжя Балі. Але майже через два місяці після того, як Індонезія знову відчинила свої двері для відвідувачів з Китаю і 18 інших країн, іноземних туристів, на яких завжди покладався торговець, як і раніше мало.
«Я прийшов сюди о восьмій ранку і весь день ходив туди-сюди по пляжу. Я намагаюся, намагаюсь і ще раз намагаюся, але за весь день не продав жодної речі. Я не розумію, чому мандрівники не приїжджають до нас зараз. Ми відкрилися півтора місяці тому, але туристів все немає», – нарік він, сидячи на пляжі Переренан і дивлячись на безкрайній Індійський океан.
Втім, він не єдиний на острові, хто спантеличений тим фактом, що жоден міжнародний рейс не приземлився на Балі, відколи аеропорт знову відкрився 14 жовтня. Показники COVID-19 на острові – чи не найнижчі, зареєстровані від початку пандемії, – лише посилюють головоломку.
На Балі в «ковiдному» сенсі все гаразд
За даними Національної ради Індонезії по боротьбі зі стихійними лихами, середній семиденний показник для нових позитивних випадків на Балі в даний час становить 11, середній семиденний показник смертей – лише один, у той час як показник позитивних результатів за сім днів для людей, які пройшли тестування, становить лише 0.17%. Це значно нижче за мінімальний поріг ВООЗ в 1% для територій, які він класифікує як регіони, які тримають ковiд під контролем.
Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я Індонезії, кількість вакцин також значно перевищує середній показник у світі – 42%, при цьому понад 77% усіх дорослих повністю вакциновано на Балі. Але через шість тижнів після того, як країна знову відкрилася, лише 153 особи по всьому світу подали заявки на туристичні візи, за даними Генерального імміграційного управління Індонезії.
Але де ж туристи? Що їх зупиняє від подорожей на острів мрії?
Низький рівень інтересу відображає опитування Міжнародної асоціації повітряного транспорту, яке показало, що 84% мандрівників не зацікавлені у відпочинку на курортах, які потребують обов’язкового карантину. А Індонезія запровадила обов’язковий готельний карантин, який нещодавно влада продовжила у відповідь на поширення Omicron.
«Навіть за короткого карантину ніхто не приїде на Балі», – констатував старший вірусолог острова та професор Університету Удаяни І Густі Нгура Махардика.
Заплутана, складна, постійно змінюється, інколи ж і суперечлива державна політика у сфері обміну повідомленнями та імміграції також утримує іноземних туристів від відвідування тропічного острова.
Таїланд знову ввів безкоштовні візи після прибуття для туристів, але ті, хто хоче відвідати Індонезію, повинні подати заяву на отримання візи в іноземні посольства або консульства, при цьому їм не обійтися без туристичної агенції, яка виступить поручителем. І вони повинні пред’явити підтвердження заброньованого житла на весь термін свого перебування в Індонезії – вірний спосіб вгамувати спрагу мандрів будь-якого безстрашного мандрівника.
«Від уряду немає чіткої заяви про те, чого він намагається досягти, як туди дістатися, або простих інструкцій для потенційних туристів», – написала балійський статистик Джекі Помрой у своєму популярному «Балійському оновленні Covid-19».
Також читайте: Розруха і безнадія: Балі перетворився на острів-примару, який вже не стане колишнім
Місцеві зазнають відсутності не лише закордонних, а й місцевих туристів. Якщо раніше на Балі щодня прилітало до 20.000 індонезійців, то із запровадженням «ковiдних» обмежень з 24 грудня по 2 січня острів залишився без індонезійців, оскільки удар припав і на сектор внутрішнього туризму. Нові умови не подобаються нікому. Пляжні клуби, ресторани та нічні клуби не можуть проводити різдвяні заходи або святкувати Новий рік, у той час як у соціальних мережах звучать побоювання, що всі туристичні поїздки до Індонезії будуть заборонені під час пікових відпусток. Відпочиваючі не хочуть ризикувати, тому вибирають для відпустки інші, більш зрозумілі напрямки.
Туристичний апартеїд
Трохи менше місяця тому професор Густі порадив Індонезії повністю скасувати карантин для вакцинованих закордонних мандрівників, у яких перед вильотом та після прибуття результати тесту виявилися негативними. Але це було до того, як ВООЗ назвала «омікрон» приводом для занепокоєння.
Туристичний апартеїд
Трохи менше місяця тому професор Густі порадив Індонезії повністю скасувати карантин для вакцинованих закордонних мандрівників, у яких перед вильотом та після прибуття результати тесту виявилися негативними. Але це було до того, як ВООЗ назвала «омікрон» приводом для занепокоєння.
28 листопада Індонезія, повторивши заходи Великобританії, Австралії та США, заборонила в’їзд нерезидентам з ПАР чи будь-якої з восьми інших африканських країн. Влада також заборонила мандрівникам із Гонконгу, який повідомив про виявлення четвертого випадку «омікрону». Тим не менш, він не заборонив в’їзд мандрівникам з Великобританії, де станом на неділю було зареєстровано 246 випадків цього варіанта – політика, яку генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш назвав туристичним апартеїдом, тобто. розподілом людей за будь-якими ознаками, у разі – територіально.
Максимальний термін карантину
Індонезія також продовжила карантин для тих, хто прибув із усіх інших країн з трьох до семи днів. Менш ніж через тиждень він був знову продовжений, цього разу до 10, що стало найтривалішим періодом карантину в Індонезії з початку пандемії. Суворе нове правило змусило Garuda, національного авіаперевізника країни, скасувати перший запланований міжнародний рейс на Балі за 20 місяців з аеропорту Ханеда в Японії 5 грудня. Наступні щотижневі рейси також було видалено із сайту авіакомпанії.
Крах туризму
Ці події підірвали надії Балі на відродження туризму цього року, на який за оцінками припадало 60% економічної активності до пандемії. Валовий внутрішній продукт (ВВП) острова скоротився трохи менш ніж на 3% у третьому кварталі, впавши майже на 10% у 2020 році. Національний ВВП Індонезії виріс на 3.5% за той же період, що зробило Балі індонезійською провінцією, що найбільш постраждала від пандемії, з економічного погляду протягом двох років поспіль.
Глобальний туристичний «монстр», який колись годував Балі, ймовірно, не відновиться до рівня 2019 аж до 2024 року, згідно з даними консалтингової фірми McKinsey & Company, яка зробила прогноз у червні на основі різних сценаріїв, в яких вивчався ефект стримування ковіда . Ще близько 2 років забуття та безмовності очікують туризм райського острова.
Спостерігачі на Балі відчувають те саме. «Історія показала, що Балі дуже стійкий до стихійних лих, але острову потрібно ще рік чи два, щоб відновитися. Це не просто відкриття кордонів. Люди повинні відчувати себе в безпеці, перш ніж знову вирушати в подорож», – сказав Марк Чинг, директор Tamora Group, відомого забудовника нерухомості на острові.
